Калійні добрива: значення, види та особливості застосування

Калій — один із трьох основних макроелементів, необхідних для нормального росту і розвитку рослин поряд із азотом і фосфором. Хоча його частка в загальному живленні культури менша за азотну, калій відіграє критичну роль у формуванні якісного врожаю, стійкості до хвороб, засухи та низьких температур. У цій статті розглянемо основні види калійних добрив, їхнє агрономічне значення та рекомендації щодо внесення.

Роль калію в житті рослин

• Регуляція водного балансу — калій контролює відкривання і закривання продихів, що впливає на транспірацію та фотосинтез;
• Активація ферментів — понад 60 ферментів активуються за участю калію;
• Поліпшення якості врожаю — калій сприяє накопиченню цукрів, крохмалю, білків, покращує смакові якості плодів;
• Підвищення стійкості до стресів — дефіцит калію робить рослини вразливими до посухи, морозів і патогенів.

Основні види калійних добрив

1. Калій хлористий (KCl)

• Вміст K₂O: 60–62%
• Переваги: Найпоширеніше і найдешевше джерело калію.
• Недоліки: Містить хлор, який негативно впливає на чутливі культури (картопля, виноград, тютюн, цитрусові).
• Застосування: Переважно вноситься восени під зяблеву оранку.

2. Сульфат калію (K₂SO₄)

• Вміст K₂O: 50–52%
• Переваги: Не містить хлору; додатково містить сірку.
• Застосування: Ідеальне для хлорофобних культур та в умовах дефіциту сірки.

3. Калійна селітра (KNO₃)

• Вміст K₂O: 44%; N — 13%
• Переваги: Комплексне джерело калію та нітратного азоту; легко засвоюється.
• Недоліки: Вища ціна.
• Застосування: Підживлення овочевих, садових та ягідних культур у період активного росту.

4. Калій-магнієві добрива (каїніт, шеніт, калімагнезія)

• Склад: Комбінація калію (K₂O) з магнієм (MgO) і сіркою.
• Застосування: На кислих та легких ґрунтах, де часто спостерігається нестача магнію.

Особливості застосування калійних добрив

1. Врахування типу ґрунту
   • На піщаних ґрунтах калій легко вимивається, тому добрива краще вносити дробно.
   • На глинистих — можна вносити разово, восени.
2. Потреба культури в калії
   • Високі дози потребують: картопля, цукровий буряк, капуста, кукурудза.
   • Помірна потреба: зернові, соняшник.
3. Спосіб внесення
   • Основне внесення: восени або навесні під обробіток ґрунту.
   • Підживлення: через систему фертигації або позакореневе обприскування.
4. Співвідношення з іншими елементами

   Баланс із азотом і фосфором критично важливий. Надлишок одного може викликати дефіцит іншого (наприклад, калій і магній конкурують між собою).

Ознаки дефіциту калію

• Скутість росту, вилягання стебел;
• Пожовтіння і краєве підсушування листя;
• Зниження врожайності та якості продукції;
• У коренеплодів — втрата цукристості, погіршення лежкості.

Висновок

Раціональне використання калійних добрив — запорука стабільного врожаю високої якості. Правильний вибір препарату, врахування агрохімічних умов і потреб культури дозволяють максимально реалізувати потенціал калію. Сучасний агровиробник має працювати не лише «за нормою», а й «за потребою» — на основі аналізу ґрунтів та фітодіагностики.